| Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Оля Бреславська: Заколисують… - ВІРШ | 
|   |   UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії | 
|   
 
 
 | 
 
 
 Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі.. КОМЕНТАРІ Касьян Благоєв, 21.03.2016 - 20:55зачитався... зашарівся, оголеності осені доторкнувшись, у звуках-подихах її загубився, у шелесті різноголосся, шуму-посвисту вітрів злякався, щоб думки не вивідали, відчуттів-таїн моїх не  розвіяли не розголосили! зачарованим, в полон взятим йду по стежках вашої осені. (лише одне слово мене бентежить, не з цього воно вірша, так мною відчувається, в рядку "розсипали сльози, каміння", - бо інше - самим небом нашептано серцю вашому. перепрошую за слова мої) Оля Бреславська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00Давно не була, і про вірша забула, а тут такі теплі відгуки.  Щиро дякую, тішуся, що Вам відчулося те, що я й хотіла передати словами.   zang, 05.02.2016 - 12:49замість "лісу" потрібне щось образне ( бо вже є "узлісся" ) чи замість "узлісся"; "безтілесна"; вірш ( дуже ) гарний; трикрапок не треба | 
 |   
 | |||||||||||||||||||||||||||