Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: Остання любов - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Микола Холодов, 06.11.2015 - 21:44
геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І я тобі дякую,Warrior, на жаль ця моя остання любов залишилася лише в спогадах...Він любив і ялюбила, доля в нас на двох одна, смерть навіки розлучила, а любов моя жива. Зелінська О., 03.11.2015 - 19:32
Любила я так віддано і щиро,Та на мою любов вдягнули пута. Душу мою так мучили зрадливо, Та серця не вдалося їм зігнути..... геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І слава Богу, дівчинко хороша, що не вдалось тебе зігнути.Може й недоречно, та я все ж напишу тобі одну життєву мудрість:Не будь солодкою, бо проковтнуть, не будь гіркою, бо прокленуть, не будь м'якою, бо зігнуть, не будь твердою, бо зламають. І пам'ятай, що все любить міру... Я от А до Я..., 03.11.2015 - 18:58
Ще хочу додати:я зрозуміла,але спочатку вирішила,кохання зустріли вже нещодавна,тому і раділа за вас,а вийшло що коханого вже немає геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та не огорчайся,Аю,все в нормі. Звичайно важко втрачати свою половинку, а ще важче своїх діток, а мені і таке довелося пережить.Уже давно - давно і синочок,і його дружина спостерігають за нашим буттям з небес, уже й донепчка їхня доросла. І ти правиль пишеш не дай Боже нікому таких втрати.Ганна Верес (Демиденко), 03.11.2015 - 17:49
Радію за Вас, адже чудова поезія про справжнє кохання. геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І я тобі, Ганнусю, дякую, що не оминаєш мою поезію і пишеш такі гарні коментарі. Хай буде в нас завжди усе гаразд! Я от А до Я..., 03.11.2015 - 17:20
Сумно,бо я вирішила,що це кохання сьогодення геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та ні, Аю, я не образилась.Просто зауваження деяких коментарів змусило мене написать ще одного вірша - посвяту любові і своєму коханому, якого вже немає2,5 роки.Якщо захочеш прочитай "Любов не вмира"... Світлана Стельмах, 03.11.2015 - 16:12
Невимовно красива і щира Ваша любов))) Вона не остання... Любов людей веде у вічність!!! Такі палкі зізнання Говорять про жіночу ніжність!!! Про силу волі і тепло, Та невмирущу згадку про кохання. Хоч як там далі б не було... Не думайте, що це в останнє!!! геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Світланочко, що ви мене зрозуміли.Це насправді невмируща згадка про коханого. І хоча намоїй сторінці є вже вірші- посвяти коханому, негайно напишу ще один "Любов не вмира" геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую!Я люблю, як і любила, хоч його уже нема, смерть навіки розлучила, а любов моя жива... Про це є в моїх віршах... геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, С.І.М.очко! Любов окриляє, навіть тоді , коли відходить в інший світ...Я коли буваю на цвинтарі біля його могили, промовляю такі слова, думаю що він чує і відчуває, що любов не вмирає... геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так!Ниро, було так, є і буде, бо ж без любові гірко дуже... геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Dovgil! Недаремно ж кажуть, що любові в любому віці є місце... Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 03.11.2015 - 14:14
Дуже гарно та душевно.А почуття ж непідвладні літам,щастя й любові зичу я Вам. геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Він любив і любила, доля в нас на двох одна,смерть навіки розлучила, а любов моя жива... Це з мого вірша "А любов моя жива", він є десь на моїй сторінці. Дуже дякую, Нелю, я йнаписала сьогодні цей вірш у відповідь на один із ваших... Калинонька, 03.11.2015 - 14:05
Я все ж щаслива, що прийшла любов,І з нею я в житті воскресла!.. геометрія відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А любов появилась та й щезла,ні, не щезла пішла в інший світ... І була я щаслива безмежно, і зі сною завжди її слід... Дякую, Калинонько, це трапилось зі мною 15 років тому... |
|
|
||||||||||||||||||||||||||