Робко лист предосенний
Отделился от вЕтви...
Светло- благословенный
День последний... День летний...
Где-то в небе безбрежном,
Потаенно-высоком,
Чертит руны надежды
Птичья тень одиноко...
Философские мысли-
Не спасение мира.
Отражение выси,
Дребезжание лиры...
И не хочется думать,
Что алеют закаты.
И не хочется верить,
Что воюют солдаты...
Что в скрещении судеб
Русь терзают Святую...
Что беды еще будет...
Руны это рисуют.
Только небо безбрежно.
И страдания руны
Сменят руны надежды
Во спасение юным...
И в надежде спасенья
Догорает над нами
Этот день предосенний,
Как строение храма.
31.08.2014
гарний настрій створюєте віршем, Серго, і красиво - про такі страшні і болючі теми. і ця краса дає віру, віруі радість майбутніх перемог...
це справді удача для автора - так втрапити у тему і знайти самі-самі потрібні слова.
мої вітання!
Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00