Взяв в дорогу – карти, нарди?
На кордоні в сім колійок -
Черга в три доби автівок.
За кермом - я, ка́жу жінці поруч: «Слухай,
Це б французи ті ж, чи німці
Так фа-фа-кали б дільницям,
Що вже сам Обама був би тут, й нас рухав...
Треба разом всім натиснуть
На сигнали ненависні,
Й поки лад не наведуть – не вимикати...»
Жінка від моїх починів
І ...заснула павутинням.
Що ж, і я склонив в кермо чоло патлате.
Та, ...не вснув чомусь, виходжу,
Й водіям: «Ми що, не можем -
Тут примусить погранців нас поважати?»
В чийсь «фа-фамк» натиснув люто,
Й підхопили баламутно
Водії суційльний зойк сигнальних матів...
Хто – дзвінки кореспондентам,
Хто в ю-тюб живі моменти,
Іноземці – ноти – із посольств – по нашим...
Водії сміливо: «Годі!»
Вголос фукають незгоди,
...Ціла армія Пункт - вигуками смажить!
...Заворушились кордонні,
Й нас, неначе із бездоння,
В Україну розпоча́ли пропускати...
Обіймається водійство:
«Ми перемогли злодійство!
Ми – сміливість! Ми – єднання! Брат –за брата!»
Гаслом вуха закладає,
...Хтось мене у бік штовхає.
«Відчипіться ж, дайте вдихати порядок!»
...Ледь прокинувсь: черги, тиша,
Ніготь жінчин бік мій ріже:
«В телефоні, - каже, - кінчилась зарядка...»
Я, спросоння: «Перемога!
Нас почули чинні боги!
Разом – сила! Бачиш, як ми об,єдналися!!!»
Жінка: «Юрик, заспокойся,
Ти хропиш, як - не на боці,
Може, снилося що? Вийду розім,ятися...»
Від керма ледь відірвався.
Стоїмо, як «стрій» на плаці.
Водії – мов нежіві, їх ще побільшало...
Що ж таке мені наснилось?
Щось про митниці? Столицю?
Чом не взяв в дорогу – карти, нарди з фішками...»
01.06.15 р.
А якби були карти і нарди, то ми б не побачили таку чудову картинку 
