Коли надвечір
Солодко й медово
Пахне липа,
Зустрілись поглядами
Дві душі...
І увійшли,у сад
Квітучих почуттів.
Коли вже я зневірився,
У всьому,
І йшов понурий,
Поперек усіх доріг,
Почув твій голос,
Трохи дивний,і казковий.
Побачив посмішку,
І погляд щирий,доброї душі...
Коли надвечір,
Солодко й медово
Пахне липа,
У сад незнаних почуттів
Ми вдвох ввійшли,
І зрозуміли,
Що то все не випадково,
Що те,що ми шукали,
Ми знайшли...