Мовчать краєвиди пустельні. Мовчать розтрачені слова. І в тих панорамах смертельних Щось надломилось й ожива. Маленький паросток надії Зламав твердий, мов кремінь, вид Серед мовчань міцних, як щит, Життя прокралось й зеленіє. © Тетяна Гладиш
ID: 564957 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 07.03.2015 19:33:04 © дата внесення змiн: 07.03.2015 19:33:04 автор: ksanhel
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie