Здрастуй, козаче! Збирається небом пітьма.
Вечір заходить спочити до рідної хати.
Виживи там, у горнилі воєннім, солдате,
Маму згадай, що лишилася вдома одна.
Місяць ліхтарик направив у сонний садок,
Де наливаються яблука п́інистим соком.
Ти не впади там під чергами куль ненароком,
Страху липкого нехай не повзе холодок.
Жовтий гарбуз на городі зіп`явся на тин,
І на грядках огірочки пов`яли від спеки.
Будь обережний! Дивись, уникай небезпеки,
І пам`ятай, ти зостався у мами один.
Ненька-Вкраїна для всіх нас, козаче, одна.
Щоб не топтали її вороги-супостати,
Всю ніч навколішки молиться сторожко мати
Біля відкритого навстіж німого вікна.
22.07.2014 р.
Хорошее стихотворение, Наташ. Дозвонился сегодня в Торез друзьям. Не всё так однозначно, как нам преподносят, к сожалению. (Сегодня, говорит, школа рядом с домом горела, вчера одноклассница до убежища не добежала, по детскому саду огонь вели ну и т.д.). Всё не буду пересказывать. А вот людей жалко. Вчера в Киеве слышал как одна женщина другой говорила, что порвала повестку, которую сыну прислали из военкомата, ему даже не сказав о ней. Осуждать её за это? Сложно всё, глупо и обидно. Ведь олигархи до всего этого довели, с одной и с другой стороны.
Держись. Рад тебе всегда.
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Телевизор перестала смотреть. Фейсбучную информацию фильтрую через три сита. У каждого своя правда.
Однозначно лишь то, что все мы против войны...
А стих появился, как ответ на песню бойца. Слушала на ютубе песни войны.
Рада, Сережа, что ты заглянул!
Бум держаться!
Наташ, не возражаешь, если я твои письма направлю по адресу? Впрочем, на возражения у тебя уже нет времени: обоз нашим пограничникам уходит уже сегодня. И... спасибо!
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Свої "листи на фронт" розміщую на фейсбуці. Там є багато френдів з усіх усюд. Нещодавно скинула їх барду Зиновію Медюху, який їздить у зону АТО і просила заспівати бійцям.
Тому я вдячна тобі, Світланко, що ти передала листи адресатам! Знаю, вони їм потрібні!
Прикро, що від простих українців раніше Україна (в особі влади) відверталась, а тепер просить (часто змушує) захищати її. Хох всі розуміємо, що ніхто з справжніх українців не бажав цієї війни, але гинуть справжні
Мазур Наталя відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00