|
За вікном, о пів на другу ночі,
У дворі спинились на привал
Двійко дам, сваритися охочих,
Вирвать коси, вицарапать очі,
І на всю в ту ж мить підняли гвалт.
"Слухай ти, облізла п'яна курко,
Ти торчиш мені ще за бухло,
Та і дня такого не було,
Щоб не йшла до мого ти придурка.
Годі, курво, клеїтись до нього,
Віддавай пробухане бабло,
А не то отримаєш в табло,
Відтепер забудь до нас дорогу."
"Воу воу воу, зажди, пихата шльондро,
Нагадать роман із фізруком,
Як до нього бігла зі стрибком
І на шию, наче анаконда,
Хтиво лізла й вабила кивком?
І по вітру всю мою стіпуху
Ти пустила, сучко, в пух і прах
Рознесла, тепер я у боргах,
Я підмовлю бабку-повитуху,
Щоб тебе залишила в дівках."
Так лунали довго ще прокльони,
І летіло пір'я навсебіч.
Де знайти терпіння у собі
І байдужим пам'ятника клоном
Спокій зберігати в боротьбі?
Тихо в сни занурювалось місто,
А відро наповнювалось швидко,
І в пітьмі раптово стало видко,
Як дівчат вода холодна й чиста
З голови омила і по литки...
ID:
456003
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 22.10.2013 19:20:25
© дата внесення змiн: 22.10.2013 20:16:50
автор: Сашко Обрій
Вкажіть причину вашої скарги
|
