Доп’є свій чай…зігріє душу
Залишить чашку на столі
Час не лікує від простуди
Він тільки шанс дає тобі
Міняє почерки в конвертах
І не підписує листи
Завжди шукає нові жертви
І спалює старі мости
Час кожен дотик пам’ятає
І не змиває біль з душі
Він тільки рани заживляє
І затирає пам'ять слів.
