я знаю про що ти мрієш.
ти мрієш щоб усе скінчилось
і ми перестали розпилюватись
на дрібні частинки,
а потім на ще дрібніші.
знаєш, ти не єдина,
не єдина, хто цього прагне,
однак інші мовчати звикли,
коли ти говориш очима.
діалог наш незвичний, знаю,
та навіщо нам зайві слова?
нехай інші мовчать, як завжди,
насолоди для них нема,
бо допоки не вщухне вітер
не поглине нас двох пітьма.
за небесним годинником вічним
день і ніч стережуть так зірки,
від подрібнених часток наших
закриваються пелюстки,
що ховають від пилу людського
душі квітів цнотливо-п'янкі.
ми розпилюємось шукати правду
із вогнем у руках та серцях,
у місцях, де пітьма щохвилини
б'ється з факелом щоб він зачах
і згубились ми так навіки
на незвіданих дивних шляхах.
я знаю у що ти віриш.
настане мить і ти скажеш,
що нарешті усе змінилось,
що нарешті все стало іншим
і ми перестали розпилюватись
на дрібні частинки,
а потім на ще дрібніші.
я знаю про що ти мрієш.
щоб ми стали удвох яскравіші.
29.04.2013р.
