Дала мати вроду доньці, Хоч води напийся, Але на тій дівчиноньці, Нелюб одружився. Гірко-гірко тій дівчині В тому шлюбі жити, До кого їй безталанній Голову схилити. Ясне сонце з слізоньками Завжди зустрічає, Для нелюба вечорами Вона догоджає.
ID: 365828 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 22.09.2012 13:50:51 © дата внесення змiн: 22.09.2012 13:53:49 автор: Антоніна Грицаюк
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie