Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Данилюк: Та інша жінка - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А як же без цього?.. Олександр Ковальчук, 13.08.2011 - 21:57
Искренне надеюсь, что это всего лишь боль ЛГ! А еще для розрядки анекдот: "Милый, вот уйду к другому мужчине, будешь жалеть тогда! Тю, и чего вдург я должен жалеть какого-то чужого мне мужчину" Так и пожалейте Вашу ЛГ вторую, ведь она получила то, от чего освободилась первая! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І то вірно! Окрилена, 13.08.2011 - 19:37
Та інша жінка поряд із тобою-Мій біль,мій розпач,каторга моя!.. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Приємно читати такий відгук! Ярослав Дорожний, 13.08.2011 - 10:43
сильно! і незвична лексика, яка дійсно допустима та додає колоритності віршу. ех, дрібничка на пальці. що немає імені, а все змінює Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мудрі слова про дрібничку на пальці... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Прекрасне побажання!!! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Володю! Михайло Плосковітов, 12.08.2011 - 16:16
..а таки жала впиваються... хоча невідомо кому ще пощастило, значить недостойний він Вас... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,жала-це надовго... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Світлано,вдячна! Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І справді... Тарас Слобода, 12.08.2011 - 14:09
нагадав мені Твій вірш один із Симоненкових" Ти сидиш навпроти, кучерява, І з-під вій на мене — блись та блись. У твоєму погляді лукавім Хитрість і захоплення сплелись. Та весела посмішка дівоча Будить в серці не любов, не спів. Ні, твого кохання я не хочу, Як ніколи фальши не хотів. Я для тебе іграшка, забава, Але й то всього лише на мить. Я ж не хочу, я не маю права На дрібниці серце розпилить. Бо крізь очі видно порожнечу, Легковажність у душі твоїй, Та й сказати мушу я, до речі, Що поклявсь у вірності другій. Тій дівчині, що тобі не пара. В неї очі ніжні та ясні, А у тебе нині пашать жаром, Тільки кригу видно в тім вогні. Я ж себе не дам тобі в забаву Ні тепер, ні завтра, ні колись... Не дивись на мене так лукаво, Не дивися, чуєш, не дивись." Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ах,як гарно! Galkka, 12.08.2011 - 11:56
Ах...як часто таке буває..на безіменному пальці саме те, що замикає коло відносин,бажань та прагнень.....сонечко,котику тільки до нас приклеялась одна лишня буковка...у очах...зловило ще в... Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Які гарні слова!.. Наталя Данилюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна,Ріно! |
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||