Дякую всім Близьким, осбливо тобі кохана, за те, що допомогли перебороти мою хворобу і за те, що не помічали, що я хворий...
Кохана коли, коли мені наркоз
У мозок, серце, в кожну вену.
Не жалій голок, шприців і доз.
Врятуй від болю душу полонену.
Я вже в думках помер - убив себе,
Повішався, втопився, падав з даху.
Лиш твій наркоз від ночі береже,
Мене ховає від святого жаху.
Я всі дзеркала розбивав очима,
Втрачав контроль, здирав із себе шкіру.
Лиш твій наркоз знайшов де моя сила.
Лиш твій наркоз всилив у мене віру.
Йомайо! В мене просто немає цензурних слів! ((((((((( Боляче... жахливо... ви зачепили таку важку для мене тему... Просто щаслива, що є справжня любов, яка не покидає людину, в якої біда, через проблеми і власний страх, егоїзм... тому що моя колись найдорожча людина, тай досі найдорожча,мабуть, просто втекла..............
Ігор Вовк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам Інно, за коментар
Так я дуже вдячний своїй Ласуні та і всім близькм, що вони мене підтримували Добре що все давно минуло
Напевно ви ту людину переоцінили