Той перший, перший падав сніг
На наші відчаї й образи,
Як ми на розділі доріг
Стояли вже востаннє разом.
Сніжинки весело плели
Смішну рапсодію зимову.
Ми в різні сторони пішли
Без крихти жалю і любові.
А завірюха замела
Наші сліди і пусто стало,
Мов ми ніколи не бажали
Любові, щастя і тепла.
1-3.03.2011.