Немає вже навіть слів,
В душі порожнеча німа,
Не радує навіть снів
Солодка нічна імла.
Жахливе безсоння частіш
Тривожить потоком дум.
Палких сподівань раніш
Приходить заболений сум.
Згасає надія і знов
Лягає на плечі втома!
Уже не обдурить любов
Ані на роботі, ні вдома.
І що там красиві слова
В огненній жагі чуттів,
Якщо вже душа не жива
І навіть немає слів!!!
