Квиток на потяг до твого міста пече у руку не гірш вогню. В бумбоксі грає “Агата Крісті”… Думки про тебе…/у жанрі “ню”/. Я так хвилююсь, що “Боже милий”. Я так боюся твого перрону, що вже несила знайти десь сили зібрати речі й іти з вагону. Зустрітись з тобою…яке це щастя… Твої зелені…крізь натовп бачу… Твоя рука на моїм зап`яcті… Ні, я не плачу. Не плачу. Не плачу… ©**SIrena** июнь 2011г.
ID: 271405 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 21.07.2011 22:44:55 © дата внесення змiн: 21.07.2011 22:44:55 автор: Ірина~*SIrena*~Сивак
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie