Далеко від ролі,
від бруду з вас всіх,
я йду по дорозі,
що веде лиш до сліз.
Далеко від долі,
від радості днів,
я втікаю від болі,
що ти причинив.
Далеко від щастя,
від сміху життя,
я вже як напастя,
відбуваю буття.
Далеко від волі,
від спокою снів,
я наче в неволі.
Біжу від віків.
Далеко від ночі,
від сяючих зір,
я йду по дорозі,
неначе той звір.
