***
Зранку на місто летять птахи
Сірі й чорні на тлі сірого неба
Хіба в них гострі крила й дзьоби
І небо для них лиш намисто
Летять на запах вранішніх снів
І зірок що прокидаються в глибинах
Поглядів тих хто відкриває світ
У власних очах ...І дивується власним споминам
Будинки дрижатл від гострих кутів
Світла та променів ультра фіолету
Добре що ви цього не бачите
Кажуть птахи, інакше б ви втратили орієнтир на прикмети
Ви й так - божевільні люди
Але птахи прилітають на світло вранці
Та клюють скалки нашої судьби
Що розбита так на дорозі й залишається
Вранці на світло летять птахи
Сідають на підвіконня будинків
Й шукають у них живих
Добре якщо ти вийдеш із дому
За кавою чи по хліб
Значить живих ще лишилось пів міста
І вони у наших очах читають
Сни і рахують намисто
Скільки разів цеї ночі ти моливсь