###

***
Зранку  на  місто  летять  птахи  
Сірі  й  чорні  на  тлі  сірого  неба  
Хіба  в  них  гострі  крила  й  дзьоби  
І  небо  для  них  лиш  намисто  

Летять  на  запах  вранішніх  снів  
І  зірок  що  прокидаються  в  глибинах
Поглядів  тих  хто  відкриває  світ  
У  власних  очах  ...І  дивується  власним  споминам  

Будинки  дрижатл  від  гострих  кутів  
Світла  та  променів  ультра  фіолету  
Добре  що  ви  цього  не  бачите
Кажуть  птахи,  інакше  б  ви  втратили  орієнтир  на  прикмети

Ви  й  так  -  божевільні  люди  
Але  птахи  прилітають  на  світло  вранці  
Та  клюють  скалки  нашої  судьби  
Що  розбита  так  на  дорозі  й  залишається  

Вранці  на  світло  летять  птахи  
Сідають  на  підвіконня  будинків  
Й  шукають  у  них  живих  
Добре  якщо  ти  вийдеш  із  дому  
За  кавою  чи  по  хліб  

Значить  живих  ще  лишилось  пів  міста  
І  вони  у  наших  очах  читають  
Сни  і  рахують  намисто  
Скільки  разів  цеї  ночі  ти  моливсь

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1071634
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2026
автор: Христя Божева