Розведу вогонь
Щастя і добра,
Щоб прийшла, либонь,
Світлая пора.
Буде у красі
Всій своїй палать
Він і душі всі
Ніжно зігрівать.
Душі та серця
Грітиме людські
Він аж до кінця.
А усі важкі
Думи й почуття
Він у той момент
На усе життя
Випалить ущент,
Щоб їх вже не мав
Жоден з нас повік,
А лиш відчував
І робив весь вік
Щастя та добро,
Скинувши навік
Із душі тавро,
Що немов волік,
Преважке, немов
Камінь. Хай горить
Цей вогонь знов, знов
Неповторну мить
Всяку в кожнім з нас,
Доки тихий стук
Серця б’є всякчас:
«Тук-тук, тук-тук, тук»!
Розведу вогонь
Щастя і добра,
Щоб прийшла, либонь,
Світлая пора.
Євген Ковальчук, 03. 01. 2022
