«Сквер привокзальний - оглухлий покинутий пес»
(Любов Матузок)
Вокзал. Перон. Лавки тривожні.
Навколо – жодної душі.
І лиш кафе, як подорожній,
тримає термос і коржі.
Картина ця з відбитком хижим,
журба за змістом – довгий рейс:
блукає непроглядна тиша -
ні дому в неї, ні адрес.
