Я не соромлюсь сліз давно, не нарікаю я на долю, дивлюсь ночами у вікно, плакать на людях не дозволю... Злегка шумить серпневий ліс, місяць блищить і сяють зорі, я не соромлюсь щирих сліз, ніхто не бачить їх надворі... Пробігло у думках життя, і перемоги і невдачі, пришвидшилось серцебиття, тож вийду на балкон, поплачу...
