під псевдонімом, під мескаліном
ми аноніми, ми аноніми
шепоче голос - збивай вітрини
ти там, я мимо
від ласк водоймів не до обіймів
ми (своє)вольні, ми (своє)вільні
із пірсу вниз, а назад складніше
давай тихіше
то зваба-згуба скусала губи
так ніжно-грубо - твоя паскуда
не просиш квіти, лиш любо пріти
у пащі світу
