Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ніна Незламна: Дорога на захід ( поема) - ВІРШ
logo
Ніна Незламна: Дорога на захід ( поема) - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії
Бібліотека
України| Поети
Кл. Поезії| Інші поет.
сайти, канали| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 17
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Дорога на захід ( поема)

Ніна Незламна :: Дорога на захід ( поема) 
Здаля шуміло, гуготіло, то вітрисько,
Немов шаман, сердитий ширяв по окрузі,
Старенька йшла, часом жахнеться і так низько,
Перехилилась, вже щось шукала по лузі,
Й трохи раділа, звичайно своїй одвазі.

Зовсім худенькі, доволі жилисті руки,
Ледь- ледь долонями торкались рудих травин,
Усе чорніло, попереду і навкруги,
Хай би водички знайти, лиш декілька краплин,
Болить душа, течуть рікою, пекли сльози.

Хоча б змочити, тріснуті, пошерхлі губи,
Ще стільки днів без неї матиме страждати,
Скажи життя, за що мене ведеш до згуби,
Чом покарання, це я маю відбувати,
Та й ще таке, досить немилосердне мати. 

Моя країно- неначе зранена птаха,
Давно замучена, бо ж із ран сочиться кров,
За що зруйнована і моя рідна хата,
Та знай ніколи, до тебе не помре любов,
Душі моєї й людей, що захищають знов.

О, Україно- наша люба, ненько рідна,
Скажи мені, за що ти маєш таку долю,
Адже земля, така солодка й дуже плідна,
Най би пшениці колосилися  по полю,
Народ назавжди, замав бажаючу волю.

Що за життя, серце болить, чому так  довго?
Вже восьмий рік стріляють, йде війна на сході,
За мить, знесилено ногами, ледве човга,
Тож босонога, саме була на городі,
Вона здавна у вимушеному поході.

У той страшний, літній день,так сильно бомбили,
Земля  тремтіла, урвища, руїни, ями,
Ой та й за що ж, ви Україну  незлюбили,
Усіх принижували, звали холуями?
І знов тікала, спаленим степом і полями.

Вузенькі очі, від них ледь блиск, вся у сльозах,
Все розтирала, брудним пальцем  по обличчі,
Вночі  і вдень, раз- у - раз сповивав жах і страх,
Хатини в полум`ї, гуркіт, пороху кучі,
Всюди  із грунту, як привиди, стирчать корчі.

Лунають крики, гучне ридання вже й стогін,
Та то ж лишень, на якийсь час і знов снаряди,
О, як же боляче, у грудях пече спомин,
О скажи Боженько, війна чого  заради?
На жаль,  багато тих, хто втішається зраді.

Ледь- ледь не впала, то ж надмірно притомилась,
 У руках рам’я, обмотала босі ноги,
Вкотре Всевишньому, зі сльозами, молилась,
Нема води… та й шкутильгала до дороги,
Та не позбутись їй страждання і тривоги.

Міцно тримає, у руці сіра патика,
В розчаруванні, в ногах пекло, нестримний біль,
Ішла,зашпорталась, від зневіри, аж пхика,
Ніби загублене дитя, а на губах сіль,
Краплю води б та й врешті- решт втекти звідусіль! .

Пливуть по небу чорні, безпросвітні хмари,
Удалині, видом страшили, наче круки,
Її надія, не жалкуйте, сипте чари,
Води святої! Стояла, підняла руки,
До піднебесся, вже здіймала благі рухи.

Із неба краплі, неначе божа доброта,
Мов навіжена, їх ловить у очах радість,
 Та насолода, здавалось медові уста,
Знову є сила, упевненість, хоч і старість,
Я все ж дійду, до свої неньки - України!

І на колінах, вкотре дякувала Богу,
А із - під куртки, яснить біла вишиванка,
Журбу прогнала і як подалі тривогу,
Я українка, хай знають, не самозванка,
Люблю безмежно, свій рідний, неосяжний край!

На все багата, моя щедра, свята земля!
Пішла все ж впевнено, хоча і бездоріжжям,
А колись тут, довкола линув спів солов`я,
Були дружніші,  потішались врожаями,
Вже безнадія підкралась, вмилась сльозами.

Вже надвечір`я, то де ж нині притулитись,
Здаля до заходу, виднілися руїни,
Може хтось є, щоби  заодно помолитись,
Там не одній відпочить, когось зустріне,
Було б кому, хоча б одне мовити слово.
***
Дошкутильгала. У голові  страшні  думи,
Де ж люди ділись? Серце розриває туга,
Не приховати болей, душевного суму,
Валялось шмаття, чиясь обгоріла нога,
А під руїнами ніби  чиясь барлога.

 Ото бідненькі, мабуть від орків ховались,
Не дочекались наших воїнів- героїв,
Скоріш за все, певно, як і я сподівались,
Боже чому, цей ворог й досі не засвоїв,
Що земля наша і ми її не віддамо!

Біль, жура, скрізь від будинків зламані стіни,
О, Боже – Боже, кровавий слід лишив сусід,
Чи я й дістануся до  своєї родини!?
Шурхотів дощ, ніби тихо співав їй услід,
Ой за що ж людям й навіщо скільки страждань, бід?

***
Перед очима, ледь зруйнована хатина,
Стіни в осколках, але ж є де притулитись,
Часу не гаючи, скрутилась мов дитина,
Жага забутися і уві сні зцілитись,
А Бог дасть ранком, до своїх  буде спішити.

Але за мить, лише встигла зімкнуть повіки,
Почула тиху, каряву російську мову,
А щоб загинули ви тварюки навіки!
Бажання крикнуть, враз тулилася до схову
Нехай би йшли, уже якнайшвидше до рову.

Один за одним, зненацька пролунав постріл,
Летіли кулі -  так розважались чужинці,
Сльозились очі, то ж довкола літав попіл,
Потай  скотилась, у копанці мала постіль,
А, щоб посліпли, ви, проклятущі злочинці!

 Мабуть жива, чи не жива, яснів світанок,
Рожевим кольором засяяв, збудив пташку,
Десь заховалась, все ж зі співом стріла ранок,
Стара пролежала в безпам'ятстві всю нічку,
У очах мла,- Та ні, здається, ніби  жива!

Та все ж брав сумнів, це чому так довго спала?
Тиснуло груди, що це? Як відкинуть тягар,
Вона під ворохом землі, пилу лежала,
Все ж спромоглась, звільнилась. Вдалині вздріла пар,
Сльозами радості, чорне лице вмивала.

О, скільки сіл,  ця старенька спромоглась прийти,
Людей катма, а хоча б одна жива душа,
Там точно наші, якби ж до них швидше дійти,
Повзком вперед, щоб не помітили, поспіша,
Лякало те, що справді наступила тиша.

Ворожий постріл, над самим вухом просвистів,
Від несподіванки, здригнулась, не злякалась,
 Летів «привіт», певно від убивць – терористів,
Все ж закипіла в судинах кров. Сподівалась,
Серед своїх,  то тут чого уже боятись?

Та прийде час!Чекайте, за все вам відомщу!
Як лань безсила, та гнана, не спинилася,
А чи то справді, нюшкувала запах борщу,
До неба погляд,  зраділа та й молилася,
О, Боже, дякую, хоч важко та вижила.

Здалеку прапор, наш,  синьо жовтий майорів,
Вона вже тішилась,- Свої,  дійшла додому,
Немов у сні, за мить, снаряд у бліндаж влетів,
Тіло здригнулось,- Ой, чому учула втому?
Я  ж так люблю,  мою рідненьку Україну!

Суворі хмари, летіли неначе круки,
Знову гриміло, земля здригнулась, стемніло,
Душа злітала, мов відчула вітру звуки, 
Як скрипки плач. Земля прийняла її тіло,
Не стало й  воїнів, тих, хто був у бліндажі.

***
О, Боже- Боже,  скільки біди  і страждання,
Народу випало…  на долю України,
Русні ворожій нема й не буде прощення!

                            2021р

ID:  937345
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 18.01.2022 09:08:56
© дата внесення змiн: 23.08.2024 16:33:38
автор: Ніна Незламна

Мені подобається 23 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги


back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Н-А-Д-І-Я, Ольга Калина, Ірин Ка, Катерина Собова, Маг Грінчук, Наталі Косенко - Пурик, Олег Крушельницький
Прочитаний усіма відвідувачами (634)
В тому числі авторами сайту (42) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед



КОМЕНТАРІ

Наташа Марос, 19.01.2022 - 21:04
31 17 32 Щиро і так хвилююче... girl_sigh
21 Зі святом Вас, пані Ніно!!! give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас! Щиро дякую! give_rose 22 22 21
 
Lana P., 19.01.2022 - 19:59
сумно, зворушливо...
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас! Дуже дякую! З Святом Вас! Всіх земних благ! give_rose 22 22 21
 
Галина Лябук, 19.01.2022 - 18:43
З болем в душі прочитала сумну, до сліз зворушливу поему. Скільки горя і страждань перенесли люди і наші воїни з непохитною вірою оберігають наш спокій такий довгий час. Патріотично і майстерно передали настрій твору, Ніночко. 17 12 12 hi 16 give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас!Дуже дякую! З Водохрещем Вас! Всіх земних благ! give_rose 22 22 21
 
Галина Лябук відповів на коментар Галина Лябук, 19.01.2022 - 19:13
Навзаєм, сердечно дякую. 16 ros
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А я ж сьогодні вірш подала з вітанням. Удачі! give_rose 22 22 21
 
Віктор Варварич, 18.01.2022 - 19:52
12 16 Влучно! 22 friends give_rose hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас! Щиро дякую! give_rose 22 22 21
 
Ольга Калина, 18.01.2022 - 18:42
12 12 16 17
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас! Дуже дякую! give_rose 22 21 22
 
Маг Грінчук, 18.01.2022 - 18:00
Зоря мені знайома, знов сіяє на долоні. 12 12 16 22 22 39 give_rose hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас!Дуже дякую! give_rose 22 22 21
 
Олег Крушельницький, 18.01.2022 - 16:29
hi hi hi hi hi Без слів Ніно! 9 sp give_rose give_rose give_rose give_rose give_rose
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас! Дуже дякую! 23 22 22 21
 
Дружня рука, 18.01.2022 - 13:58
hi give_rose я думаю, що назад нас уже не затягнуть ... але поки що ми нікуди не дійшли ... та й то вже добре ... hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас! Дуже дякую! give_rose 22 21 22
 
Н-А-Д-І-Я, 18.01.2022 - 12:11
12 12 16 16 Сильний вірш, Ніно, про наше життя. frown Але десь далеко- далеко ще жевріють надії на краще життя. give_rose hi 9 tender girl_sigh
Та чи ще воно колись буде! ghmm 021
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас! Дуже дякую! give_rose 22 22 21
 
Катерина Собова, 18.01.2022 - 11:13
17 17 17 Морозом проймає душу, коли читаю такий твір! Невже не судилося нам жити в мирній, багатій, правовій країні? Чи є майбутнє в наших дітей? Сильна поема, Ніночко, такий твір не залишить читача байдужим!
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас! Дуже дякую! Все в божих руках... give_rose 21 22 22
 
Володимир Кепич, 18.01.2022 - 09:35
Московія Російська імперія СССР РФ то плоди імперської політики
нині неоцар Путін прагне реінкарнувати російську імперію
цього року все має вирішитися коли кормчий Росії святкуватиме ювілей та сторіччя СССР
шансів в української України немає яка стане Малоросією за шаблоном Бєларусі чи Кубані
сумно і печально
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас! Дуже дякую! give_rose 22 22 21
 
Сара Ґоллард, 18.01.2022 - 09:18
Гарно і боляче. Вельми дякую.
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас! Щиро дякую! give_rose 22 22 21
 
Тетяна Білогай, 18.01.2022 - 09:18
Аж дух перехоплює, коли читаєш! hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас! Дуже дякую! give_rose 22 22 21
 
Наталі Косенко - Пурик, 18.01.2022 - 09:14
Сильні рядки. Зворушлива картина.

***
О, Боже, скільки біди і страждання
Випало на долю України….
Нема і не буде ворогу прощення! 16 12 hi
 
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Радо вітаю Вас! Щиро дякую! give_rose 22 22 21
 

Сторінки (2):    назад [ 1 ] [ 2 ] вперед
ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Відчуження
dashavsky: - Рекет.
Синонім до слова:  Відчуження
Максим Тарасівський: - знепривласнення
Знайти несловникові синоніми до слова:  Відчуження
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
Mattias Genri: - Патя́кати
Синонім до слова:  Вічність
Mattias Genri: - Внебуття́
Синонім до слова:  Вічність
Mattias Genri: - Внеча́сність
Синонім до слова:  збагнути
Mattias Genri: - доту́мкати
Синонім до слова:  говорити
Mattias Genri: - Терендіти
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - Файна
Синонім до слова:  говорити
boroda-64: - НЬОРКАТИ
Синонім до слова:  Відповідальність
Окса555: - О, ви перейняли мою ідею написати текст без тексту?
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - гомонiти, балакати, висловлюватися, базiкати
Синонім до слова:  збагнути
Пантелій Любченко: - Доінсайтити.
Синонім до слова:  Вічність
Пантелій Любченко: - Те, що нас переживе. Кінця чого ми не побачимо.
Синонім до слова:  Вічність
Софія Пасічник: - Безчасовість
Синонім до слова:  Відповідальність
Маргіз: - Відповідальність - трудоголізм, працьовитість, самопожертва, здатність брати на себе найскладнішу роботу, максимальна витрата власних ресурсів часто - перебирання на себе чужої роботи, або ж - один за всіх.
Синонім до слова:  збагнути
valentinaaaa: - Я Валентина Ярошенко, так сталося, що тепер Валентина. Valentlna.... Валентинааа.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Відповідальність
Enol: -
Синонім до слова:  Новий
Neteka: - Незношений
Синонім до слова:  Новий
oreol: - щойно виготовлений
Синонім до слова:  Навіть
oreol: - "і ..."
Синонім до слова:  Новий
Іван Українець: - відроджений , оновлений , небуденний , розквітнений
Синонім до слова:  Бутылка
Пантелій Любченко: - Пузир.
Синонім до слова:  говорити
Іван Українець: - Цвеньками , теревенькати , тринькати , барабанити .
Синонім до слова:  Новий
Пантелій Любченко: - На кого ще й муха не сідала.
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - Риторити, риторенькати, цицеронити, глашатаяти.
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  Новий
Маргіз: - Неприйнятий, ніким не зрозумілий, підозрілий, ше ніким не бачений, непрочитаний, невідкритий, незаюджений, незасмальцований, незатертий
Синонім до слова:  Бутылка
Маргіз: - Склодувна зеленька, бурштинове скельце, сосуд
Синонім до слова:  Вічність
Маргіз: - Безсмертя; те, що не можна пізнати; недосяжність́
Синонім до слова:  збагнути
Маргіз: - Схопити комету за хвоста, упіймати зірку, пізнати всі гештальти, побороти свою недолугість
Синонім до слова:  Будинок
Маргіз: - Мій сховок від людей, місце затишку, спокою, добра й любові
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - Пишна, любка, розкішна, ладне́нька
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  метал
Олекса Удайко: - ЗСУ, азовці, українська нація, нащадки когаків, діти оріїв
Синонім до слова:  збагнути
ixeldino: - Доперти, Дотунькати, Отримати осяяння/осяяло (від слова сяйво)
Синонім до слова:  Вічність
ixeldino: - Без ліку-часу, До поки сонце згасне, зпоконвіку/зпоконвіків, "жіночі 5 хвилин"
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  Будинок
ixeldino: - Ночліжка, Садиба, Господа, Доміна (Суржик, від рос. Дом)
Синонім до слова:  Новий
ixeldino: - Нульцевий, В целофані, запечатаний, з вітрини/з магазину, ще з китайським повітрям/смердить китаєм, ще розетки не бачив.
Знайти несловникові синоніми до слова:  Передзарплатний ПМС
ixeldino: - Говоримо так про кначальство та колег, які перед зарплатою зриваються з котушок і намагаються зробити хоч щось щоб зарплатні не було нівкого.
Синонім до слова:  говорити
ixeldino: - З місцевого наріччя: Баяти, Теревенити, Гелькотати, Кумкати
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Синонім до слова:  візаві
Маргіз: - Зустріч або перше побачення в ZOOMі))), без зайвих очей, лиш ти і я
Синонім до слова:  говорити
Маргіз: - Одягати думки в слова, воркотати, жебоніти, мурчати, молоти язиком, верзти, підпадьомкати.
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
x
Нові твори
Обрати твори за період:




Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею

Правила щодо cookie