|
Вже дні стають короткими і наче, вічні ночі…
Тріпоче на вітру останній лист в саду.
Чіпляється за гілля, впирається дарма..,
Зима, прийшла, до нього, до нього крадькома,
Зима, зима, до нього, крадькома.
Тепла чекає птаха дивна, в саду, сидить сама,
Пітьма її накрила і вітер, як сурма…
Сумна злітає в небо, ледь крила підійма..,
Зима, прийшла, до неї, до неї крадькома,
Зима, зима, до неї, крадькома.
Морозною і сніжною, мабуть, буде зима..,
Нема Тебе, і в душу, лізе холод лезом,
Тебе шукаю всюди, Твоїх слідів нема…
Зима, прийшла, до мене, до мене крадькома,
Зима, зима, до мене, крадькома.
ID:
936759
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 12.01.2022 20:01:33
© дата внесення змiн: 12.01.2022 20:01:33
автор: Янав
Вкажіть причину вашої скарги
|
