Зорями, мов суницями,
Всіяний шлях висоти.
В небо літали птицями,
Навіть були з ним – на «ти».
Хмари гойдались-люлялись,
Ілюмінатор-диво,
Грався промінь півкулями,
Світ на долоньці – мило.
Аеропорти гукали –
Боїнг розправив крила…
Кажуть, що там Ікари –
З янгольськими очима…
Падають, падають зорі
Десь на Чумацькім шляху.
В неба – різдвяне горе,
В світу всього на слуху.
Скільки сердець враз зімліло!
Смутку пливе караван,
Сонце за мить почорніло:
На Київ рейс – Тегеран…
