Земля завмерла ніби. Новий рік
Іде. Угору йде! Нулями світить.
Останній крок. Нарешті взято пік.
Вже другий пік! З ім'ям – Тисячоліття
І ми, земляни, з роком на плато
Теж стоїмо. На самому вершечку.
Навколо час – майбутній. Та ніхто
На нього не накинув ще вуздечку.
І час – під нами. Той, що скам'янів.
Вдивляємось з верхівки у підніжжя,
Але густі тумани в далині
Та на хребтах століть попони сніжні.
Лиш зірка сяє. Та, яку Христос
Так високо підніс над світом сірим.
Лежать віки під нами. Цілий стос!
А древня зірка не згаса. Як віра.
