Село працює з ранку і до ночі.
Волосся житнє, волошкові очі,
вбрання зелене, вквітчане, духмяне,
і личко веселеньке та рум`яне…
А місто-спрут, бува, калічить, душить;
без простору ржавіють чисті душі.
Але коли біда невчасно гряне,
освітить пам`ять сонечком багряним –
покличе позабутий рідний дім,
спасе земля прапрадідів, дідів.
Дуже сподобалось!!! 
