Якщо тобі дорогу перейду,
Я душу пронесу по вінця повну.
Нестиму в ній не воду – жар любовний,
Щоб розікласти. Хоч і на льоду.
Як зіроньки, жарини мерехтять,
І здатна спалахнути чисто кожна,
Якщо дровець підкинемо. А можна
(Аби лиш обминути каяття)
З вогнем – на «Ви». Не затівати гру,
Бо в полум'я нещадний, дикий норов –
Обійме пеклом і погасне скоро...
Давай побережем його в жару!
