Очей не зводить кручений панич
Із вуст рожевих юної троянди.
Щось їй шепоче, зіткане із притч.
А бур'янів навколо – ціла банда,
Їм треба харч для заздрісних пліток,
Аби підслухати, стають навшпиньки.
Це ще продовжиться якусь хвилинку,
А потім – страчу ворогів квіток.
Не заступають хай красі буття.
Я страчу їх без суду і без слідства!..
Коли цвіте любов, лихе сусідство
Не заслуговує на співчуття.
