А. Пушкин.
Я пережил свои желанья,
Я разлюбил свои мечты;
Остались мне одни страданья,
Плоды сердечной пустоты.
Под бурями судьбы жестокой
Увял цветущий мой венець –
Живу печальный, одинокий,
И жду:придёт ли мой конец?
Так, поздним хладом поражённый,
Как бури слышен зимний свист,
Один – на ветке обнажённой
Трепещет запоздалый лист.
Переклад
Я пережив свої бажання,
І свої мрії розлюбив;
Одні лишилися страждання,
І пустку в серці розплодив.
Під бурями років жорстоких
Зів’яв квітучий мій вінець –
Живу печальний, одинокий,
Чекаю: чи прийде кінець?
Так, пізнім холодом змарнілий,
Мов взимку бурі чую свист,
Один – на гілці спорожнілій
Тріпоче запізнілий лист!..
Абсолютно досконалий переклад. Ось де я можу повчитися перекладу, перш ніж колись спробувати...
Лиш би не відповідав Ваш особистий настрій змісту, бо трішки сумно..
Ось де я можу повчитися перекладу, перш ніж колись спробувати... 
Чудовий переклад, Толю..Мабуть, тобі під настрій... 
Удачный перевод! 
У Вас отлично получается!!! 
Но... не стоит о грустном!!! 
