Экспромт
Такое грустное кино -
Смотреть как дождь идёт давно…
А птицы стаями летят…
Пустеет парк… Пустыня - сад…
Сгорают мысли - на огне…
А ворох листьев - по траве…
И,обрывая, тихо нить,
Чтоб ни связать,..ни удлинить,..
Гнетёт молчанием тишина…
И эта краткая строка….
Такое грустное кино –
Смотреть на дождь через окно…
Олю насмажити попкорну.В магазин за солоденьким.Наповну гучнісь улюблена музика, мягкий диван, теплий плед.Можна бакал вина чи чашку гарячого шоколаду- і навіть найсумніше кіно, зігріє душу!ми можимо усе змінити все залежить від того як ми на це дивимося!А поєзія проникливаДякую!