Усе, закінчився наш час,
Цитуєм образ списки,
А що лишилося від "нас"?
Лиш наші переписки...
Усі синоніми горять,
Слова пестливі кануть,
Очі ненавистю іскрять,
А все хороше тане.
Можливо якось, десь, колись,
Ми все це пригадаєм,
І знов у пам'яті цей твір,
Чутливо переграєм.
І знов захочем в казку цю,
Але вже буде пізно,
Котяться сльози по лицю,
І навіть трішки злісно...
