Дощі збили білі віночки зі слив,
А з вишеньок – сукні весільні.
Трава ж оновила наряд після злив,
Бага́тить пейзажі довкільні.
І яблуні в блідо-рожевих шовках,
Грушки – з білим салі на вітах.
Нереститься риба в річках і ставках,
Бузку фіолетяться квіти
Побрився нарцис, не боїться дощу.
Тюльпан, що пелюстя розкинув,
Стулив його в час, поки ливень не вщух,
Нутро захистив від загину.
Щось губить, а щось одягає убір.
То сонце…, то стужа…, то вітер...
Хай грім навіть! Азбучний вийми набір,
Склади слово щастя із літер.
Гарний пейзаж... в унісон настрою автора! Ствоює такий же настрій у читача... Дякую, Любо! 
