Облетіла білим квітом
молодість моя,
вже готує тепле літо
пісню журавля…
Але він, такий жаданий,
все ще не летить...
Вторить з вечора до рання:
«почекай ще мить!
Ти ще мало на цім світі
гожих справ зродив,
міт надзнатих не намітив,
мрій не долюбив…»
На цім слові вільна птаха
югнула крилом…
Й «кру» журливе не над дахом
вчулось – за селом.
16.09.2025
_________
*Слуxайтe Квітку Цісик: у нei
глибшe... nроникливішe...
