Жовтоока бродить осінь
Від села і до села,
Трусить листя, губить роси,
Ними землю застеля.
То з лопатою в городі,
Й так працює, як бджола,
То плоди фарбує глоду,
Й слави в лісі зажила.
Зранку сонцю гляне в очі –
Затуманяться луги,
І темніють довше ночі –
Сплять тоді вже до снаги.
Щедра осінь і плодами,
На гриби і на дощі,
І хоч сонце виглядає,
Трохи сумно на душі.
27.12.2013.
Ганна Верес (Демиденко).
Чорноброва, жовтоока
Погляд красить поволока
Задоволена життям
Без жалю, без каяття
За весною, миттю літа
В жовтий колір вся одіта))
…………………………………….
Просто ЧУДОВА робота , Сонечко
Мітко Ви відмітили, пані Ганно, всі плюси та мінуси цієї пори роки! Прекрасно!!! 
