Ми гуляли у парку.
Забувши, що є ще хтось крім нас, ми проговорили цілу ніч. Нам були підвладні всі слова і всі жести. У тиші наші серця розуміли, що ми уже навіки разом. Здавалося, що ранок ніколи не настане. І ці зорі в небесах, в цю ніч лише для нас. Лише для нас усе і зараз. Лише для нас ця мить…
(ССМ, 2012)
гарно!
