Мене болять твої окопи,
Пече потоптана земля...
І кулі відчуваю дотик,
Яку ти замість мене прийняла...
Я відчуваю їхні люті кроки,
Солдатські крики в голові дзвенять...
Душа обмотана колючим дротом, доки
Всі інші так спокійно сплять.
І так буває, часом, дивно,-
Радіаційні сльози по щоці;
Вони не справжні, їх не видно...
Але болять ті сльози, як болить тобі,
Моїй єдиній, ріднішій від усіх землі...
