Цій зимі кінця не буде,
Люто шкіриться мороз!
Пробирається у груди
Вітер, творячи хаос.
Пробирає холоднеча,
Крутить ніжні кісточки,
А стрімка від неї втеча
Сипле в шкіру колючки.
Вітер очі виїдає,
Сльози котяться з повік.
Їх лиш подих зігріває
Й обертає в іній, в сніг.
Сизий погляд застилає
Пелена густих снігів.
Білі скельця дошкуляють
Маревом із всіх світів.
Під ногами скиглить килим
І пливе урізнобіч .
Вкритий снігом білим, білим
Він чатує день і ніч.
Подивись, замети всюди,
Нас зима ввела в гіпноз.
Певно, їй кінця не буде
Люто шкіриться мороз.
"килим-білим" – ( чудова ) правильна рима; "повік-сніг" – неправильна; "застилає-дошкуляють" – неправильна також, бо неоднакові закінчення: "г" читається глухо, а не як в російській мові, а там – "ає-ають"
Лана Мащенко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00