Він кохає її… незважаючи на усю послідовність
подій, що руйнують стосунки.
Вона пробачає йому все що можна
й не можна пробачити.
Їхня уява малює казкові світи у яких тендітні,
Але могутні ельфи,
Складають пісні
про їхню любов.
Він часто втрачав номери її
телефонів, електронні адреси.
Вона намагалася забути його звички,
Навіть, його ім'я…
Але кожного вечора, залишаючись наодинці
З собою, знову згадувала.
Так само як він на іншому кінці міста
Набирав останні цифри її телефону…
Вона любить повторювати:
"Коли з'являються крила,
Важливо не втратити відчуття землі,
Не втратити всі свої мрії і сподівання,
Бо повернути їх буде майже неможливо!..".
І кожного вечора під небом, яке вкривалося
Зоряними візерунками,
Вони, обіймаючись,
Слухали пісні.
Пісні про себе,
Про своє кохання…
20.11.2015
