жевріють струни добра
у літніх вечірніх сагах,
купаються у присмерках міста
останні надії щастя,
плавляться кволі ілюзії
вчорашнього дня мудреця,
відроджуються щирі потоки
бажання снів ностальгії,
останні віршові думки
злітають далеко навік,
стихає віра в прийдешнє
моїх змарнілих сподівань.
