лукавлю - думать не хочу кто для тебя я есть. Дороги почему-то в одну точку бегут, текут. И небо бъет в звоночки, мне выбирая почему-то этот путь. Смирюсь.
ID: 587238 Рубрика: Поезія, Лірика кохання дата надходження: 13.06.2015 23:07:55 © дата внесення змiн: 13.06.2015 23:07:55 автор: *Svetlaya*
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie