Застиглі дрібним ворсом, випещені,
Посипляться слова, мов горобці з гілля.
І голосом Озіріса живим окличені,
Пірнуть поквапливо у небеса.
Уста зімкнуться, вдарить тиша.
Заробить мозок свій миттєвий штраф.
Розрив свідомості стихає мимоволі,
щоб знов повернення наклало жах
