Пірнув у густий бузкоцвіт заворожений вечір,
У полум'ї заходу сонця раптово втонув.
Ніч сни кольорові клубочить у вікна малечі,
І день,що минув,скатертину свою загорнув...
Кописткою місяць розмішує зоряні згустки,
Ангорове прядиво хмар золотить вдалині,
Верхівки дерев одяглись у туманові хустки,
Розвісив свою вишиванку вітрець на млині.
Пістрявою стрічкою ранок спливає за рогом,
У росах вмивається заспана з ночі трава.
Стріпнулась світанком сполохана в полі дорога,
Останні краплини смоли сонцеграй допива...
28.03.2013.
Такі цікаві алегорії та метафори у кожному рядочку!
Вечір пірнає, ніч клубочить, день скатертину загорнув, місяць розмішує зорі, дерева одягнулись в туманні хустки, трава вмивається росами, дорога стріпнулась світанком - всі ці образи змальовують природні явища так, що ми ще раз впевнюємося, що все навколо нас живе!
Ірина Кохан відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так,Олечко,живе і радує нас!!!! Хай які б складні часи не були б,а природа хоч трохи,хоч якось нас заспокоює і наповнює наші душі прекрасним!
Щиро дякую Вам за відгук!