Все втрачає здатність до руху
Коли тримаєш
Як у тихій
Гільйотині
Її руку
Такі
Різкі контури
Дощової
Осені
Вирізняються
На схилах
Що ведуть
В її
Серце
І все втрачає
Здатність
До руху
Коли
Цілуєш
Її у губи
[І все втрачає
Здатність
До руху
Коли
Цілуєш
Її в самісінькі губи>
Потрапляєш
Відразу
В буревій
З касетних
Пекел
Ось
Відмотується
Плівка
Стаєш
Хлопчиком
Років
Вісімнадцяти
Чи то восьми
Стоїш
З пігулкою
Затиснутою
Міцно
В руках
І здається
Що
Коли стискаєш
Чи
то
Плечі
її
Чи
то
Пігулку
Кришаться
Зуби
Кришаться
Зуби
Кришаться
Зуби
Кришаться
Зуби
Зуби кришаться
І падає
Навісна
Стеля
психлікарні
Як первородність
Місяця
Огорнутого
зневодненням.
