Як би почувався,
Коли
Дізнався,
Що
На цих
Узбережжях
Уже нікого немає?
Як би почувався
Коли знав:були кайдани
На понівечених руках –
А вже немає?
Ось свобода!
Танцюй із нею!
Їси її шматками!
Дбай
про дозвілля,
тих,
кого підвісили
за горло
мотузками
клятого правосуддя
перетворюй
зерно
на птахів
із розважливою поведінкою,
перетворюй товарні вагони
на жінок із знаками
огидних ангелоподібних дурнів
сірі дими із сердечними клювками –
це все не просто так
розірвана петля небесних станцій
снує
навколо твоєї голови
малюй тільки чистих демонів,
без понури поневірянь,
у міцних
кришталевих обладунках
дзеркала.
