1
Деталь
у дужому
будинку
зітхання
моя печаль
закриває
кляпом
тобі
рота
я звертаюсь
за поміччю
до дзеркала,
у якому
бачу лиш
себе –
а більш нікого.
2
Зловтішні ліхтарі
Пекельної машини,
відриваю лише місця,
котрі вже не знеболиш.
Голос серединного засуву
тамує мій спротив,
тамуючи,
відкорковує усі пляшки
з водою.
3
Рятівне коло –
насправді цегляна стіна.
З розгону вбігаю,
коли циферблат
п’яніє від надмірного доторку,
вибиваються шибки,
відліта голова,
наче вказівка
про обезброєність
десятого поверху.
