Приліг на травах вітер
Та й принишк -
Бешкетував ще з ранку
Десь у полі.
До білого нагрітий
Сонця диск
Біг тінню
Від тополі до тополі.
На плечах день
Спекоту ще тримав,
Ніс знехотя
Засмаглими руками...
Та враз спіткнувсь -
На тихі води впав,
Пив прохолоду
Жадібно вустами.
