Люблю тебе-цього достатньо,щоб свіча мого життя не згасла остаточно,
Люблю тебе і все моє буття від цього є немов солодшим...
Люблю тебе,в тобі усі грані і межі,в тобі немає жодних меж...
Ти як вогонь і блиск пожежі,а я лиш попіл від пожеж!
Куди б не йшов усюди ти,
на фоні крові й суєти,
На фоні глупоти і непрощення,
ти як найперше одкровення,
Неначе світоч Доброти!
В тобі усі мої мости,
Благословення всіх моїх шляхів...
І душу гріє сонце днів,
Проведених з тобою,
Моєю рідною сльозою,
Моєю ніжною весною,
Єдиною і вічною виною!
дуже вдячний,Леве) 
Палко, ніжно та дуже гарно! 
