То все
Було
До
Мене
І мого
Приходу
Кажу
Я
Твоїм
Вуличним
Канатохідцям
Що
Балансують
На межі
Розірваної
Горлянки
Хмар
І моря
Звичного
Здається
Моря
То
Все було
До мене
До
Мого
Народження
Коли
Пси
Зривали
Паперових
Ящірок
Закидаючи
Звинувачення
Сонцю
Уособленому
Сокирами
Гніву
Й
безпомічі
Голови
Злітали
З плеч
Наче
Вогн́яні
Беззахисні
Голуби
То все
Було
До мене
В
Пустому
Й безликому
Панцирі
Ніч
Безкінечна.
Ніч
Наповнювала
Серця
Патрулів
М’якими
Викрутками
болю
субстанції
анатомічних
станцій
субстанції
анатомічних
станцій
то все було
до мене
горла́нисті
птахи
пожирачі
повітряної
свободи
то
все
було
до
мене
коли
з’явилась
перша
музика
безпросвітнього
глухого
літа
закладались
основи
вбивств
й катувань
змайстрували
труну
з радощів
власних
каліцтв
з’явились
перші
степи
усіяні
примарами
людського
клейма
з’явились
перші
думковитання,
з’явились
шибениці
в яких
спалахували
осінні
зірки
ви́гадали
машини
для
поглинання
снів
Всесвіту
Зачали
Війну
Безконечності
з порохівними
Ве́рвицями
Вкотре
Вже
Відбулась
Механізація
Слів
«Речення
Структура
Для
мімікрізованослабких
Речення
Вершина
Морального
Падіння
Навчись
Кидати
гранати
У серця
Зрадників
Імперіалізму
Кричали
Мені
Дзвінкі
Гнівні
Голоси
Доки
Я спав
Я
Ще
Не народивсь
Але
Все
Це дістало
мене
я виринув на світ
і
як
виявилось
я
перший
і останній
у Всесвіті
чоловік.
